Бета Цефея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфірк
[[Файл:
|230px|]]
Розташування в сузір'ї Цефея


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Цефей
Пряме піднесення 21г 28х 39.5971с[1]
Схилення +70° 33′ 38.578″[1]
Видима величина (V) 3.1438[2]
Характеристики
Спектральний клас B0.5IIIs[1]
показник кольору U−B –0.95[3]
показник кольору B−V –0.22[3]
Тип змінності типу β Цефея.
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) –8.2[1] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: +12.54[2] мас/рік

за схиленням: +8.39[2] мас/рік

Паралакс (π) 4.76 ± 0.30 мас
Відстань ≈685 світлових років
≈210 парсек
Абсолютна величина (MV) –3.468[2]
Подробиці
Маса 12[4] M
Радіус 9.0[5] R
Світність 36 900[note 1] L
Ефективна температура 26 700[4]  K
Гравітація 3.80[6] м/сек2
Металічність [Fe/H] –0.23[7]
Обертання 28[8]
Інші позначення
8 Cep, AAVSO 2127+70, AG+70° 738, BD+69 1173, CCDM J21287+7034A, FK5 809, GSC 04465-02643, HD 205021, HIP 106032, HR 8238, SAO 10057, WDS J21287+7034 Aa,Ab.[1]
Посилання
SIMBADдані для Beta+Cephei

Координати: Карта зоряного неба 21г 28м 39.60с, +70° 33′ 39.0″

Альфірк (β Цефея, β Cep, β Cephei) — третя за видимою зоряною величиною зоря в сузір'ї Цефея.
Назва походить від араб. الفرقة‎ (al-firqah), що означає «отара». В Улугбека разом із зорями Альдерамін (α Cep) та Алькідр (η Cep), Альфірк називали Al Kawākib al Firḳ (الكوكب الفرق), тобто «Зорі Отари»[9][10]
Є прототипом змінних типу β Цефея.

Видимість[ред. | ред. код]

Альфірк видимий переважно в північній півкулі, враховуючи його високе північне схилення (70° 34′). Для тих місць, північна широта яких більша за 20° (більша частини Європи, північної Азії та Північної Америки), зоря ніколи не заходить за горизонт. Час від часу зорю можна побачити до 19° південної широти, наприклад, у таких містах Південної півкулі як Хараре у Зімбабве чи Санта-Крус-де-ла-Сьєрра у Болівії. Оскільки β Цефея має третю величину, її легко побачити в сільській місцевості, однак досить важко — при світловому забрудненні міст.

Характеристики[ред. | ред. код]

β Цефея — потрійна зоряна система, яка складається зі спектроскопічно-подвійної змінної (A) та оптичного супутника 8-ї видимої зоряної величини (B)[11]. Видима зоряна величина системи змінюється між +3,15 та +3,21 зоряних величин з періодом 0,1904844 днів.

Головна зоря системи — β Цефея Aблакитний гігант спектрального класу B2IIIev[1]. Суфікс «ev» за Йєркською класифікацією позначає спектральну змінність. Радіус цієї зорі-гіганта оцінюється як 9 R, а маса — 12 M. Як і більшість масивних зір спектрального класу B, β Цефея A є порівняно молодою зорею, її вік оцінюють у 50 мільйонів років. Як більшість гігантів, вона повільно обертається (швидкість обертання — 7 градусів на день, тобто, один оберт триває приблизно 51 день).

За початковою оцінкою місії Гіппаркос відстань до зорі становила близько 595 світлових років. 2007 року її паралакс уточнили — 4,76 ± 0,30 кутових мілісекунд, що дає відстань від Землі приблизно 210 парсек або близько 685 світлових років[2]. З урахуванням температури поверхні 26 700 К, теоретичний розрахунок дає її світність на рівні 36 900 L[note 1].

Цікаво[ред. | ред. код]

Внаслідок прецесії земної осі приблизно з 5100 р.н.е. β Цефея опиниться над північним полюсом, тобто стане поляриссимою, і буде там приблизно до 6500 р.н.е.[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Формула для болометричної світності β Цефея:
    де… A = Альфірк, L = яскравість, R = радіус та T = температура.
    Отже:

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е V* bet Cep -- Variable Star of beta Cep type, SIMBAD Astronomical Object Database, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, архів оригіналу за 31 жовтня 2018, процитовано 26 грудня 2010
  2. а б в г д van Leeuwen, F. (November 2007), Hipparcos, the New Reduction, Astronomy and Astrophysics, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 26 грудня 2010
  3. а б Mermilliod, J.-C. (1986), Compilation of Eggen's UBV data, transformed to UBV (unpublished), Catalogue of Eggen's UBV data, SIMBAD, Bibcode:1986EgUBV........0M
  4. а б Kaler, James B., ALFIRK (Beta Cephei), Stars, University of Illinois, архів оригіналу за 4 жовтня 2018, процитовано 26 грудня 2010
  5. Stebbins, J.; Kron, G. E. (September 1954), Six-color photometry of stars. VIII. The pulsating star Beta Cephei, The Astrophysical Journal (PDF), GCPD, 120: 189, Bibcode:1954ApJ...120..189S, doi:10.1086/145902
  6. Lefever, K. та ін. (June 2010), Spectroscopic determination of the fundamental parameters of 66 B-type stars in the field-of-view of the CoRoT satellite, Astronomy and Astrophysics, 515: A74, arXiv:0910.2851, Bibcode:2010A&A...515A..74L, doi:10.1051/0004-6361/200911956
  7. Cenarro, A. J. та ін. (2007), Medium-resolution Isaac Newton Telescope library of empirical spectra - II. The stellar atmospheric parameters, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (PDF), 374 (2): 664—690, arXiv:astro-ph/0611618, Bibcode:2007MNRAS.374..664C, doi:10.1111/j.1365-2966.2006.11196.x {{citation}}: Явне використання «та ін.» у: |last6= (довідка)
  8. Hoffleit (1991), Bright Star Catalogue, VizieR (вид. 5th revised), Centre de Données astronomiques de Strasbourg, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 26 грудня 2010
  9. Allen, R. H. (1963). Star Names: Their Lore and Meaning (вид. Reprint). New York: Dover Publications Inc. с. 157. ISBN 0-486-21079-0. Процитовано 12 грудня 2010.
  10. Davis Jr., G. A., "The Pronunciations, Derivations, and Meanings of a Selected List of Star Names, " [Архівовано 27 грудня 2015 у Wayback Machine.]Popular Astronomy, Vol.
  11. Norton, Arthur P. (1973). Norton's Star Atlas. с. 118. ISBN 0-85248-900-5. Fixed. A is a spectroscopic binary.
  12. В. Г. Сурдин, А. А. Белинский. Созвездие Цефей (Cep) (рос.). Астронет. Архів оригіналу за 20 лютого 2014.

Посилання[ред. | ред. код]