Великоголова щитонога черепаха Дюмеріля
| Великоголова щитонога черепаха Дюмеріля | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Schweigger, 1812 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Emys dumeriliana Emys tracaxa | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Великоголова щитонога черепаха Дюмеріля (Peltocephalus dumerilianus) — єдиний вид черепах роду Великоголова щитонога черепаха родини Щитоногі черепахи. Отримала назву на честь французького зоолога Андре Дюмеріля. Інші назви «гвіанська щитонога черепаха», «великоголова амазонська річкова черепаха», «великоголова бокошийна черепаха».
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина карапаксу досягає 44—68 см. Голова велика й дуже широка, має трикутну форму. Поверх голови є великі щитки. Рило витягнуто. На підборідді тільки 1 вусик. Карапакс овальний з медіальний кілем. Кіль добре помітний у молодих черепах і пропадає з віком. Пластрон великий, широкий, але не покриває весь карапакс.
Забарвлення голови коливається від сірого до оливкового, але тимпанічний щиток може бути світліше. У старих черепах голова значно світлішає, стаючи білою. Щелепи бліді, шия і кінцівки сіро—оливкові. Колір карапакса мінливий: від сірого до оливкового, коричневого або майже чорного. Пластрон і перетинка може бути від жовтого до коричневого забарвлення.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє прозорі води, іноді зустрічається і в каламутних річках, струмках, закрутах, лагунах, заливних рівнинах. Харчується рибою, безхребетними, фруктами, насінням (особливо пальмових фруктів), водними рослинами, водоростями.
Відкладання яєць починається у посушливий сезон в середині грудня. Глибина гнізда, що викопує самиця, становить 12—24 см. У кладці від 7 до 25 яєць. Яйця великі еліптичні, розміром 50,2х34—45,8 мм. Інкубаційний період триває близько 100 днів. У новонароджених черепашенят темно—коричневий або сіро—чорний карапакс довжиною 56,1 ± 2.7 мм, пластрон жовтий з чорними плямами. З боків коричневої або темно—сірої чи чорної голови кілька жовтих плям. Вага черепашенят 32,6 ± 2.2 м.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає у басейні Амазонки: від прикордонних районів півдня Колумбії, Еквадору і сходу Перу до гирла річки на північному сході Бразилії. Зустрічається також у Венесуелі та Гвіані.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gorzula Stefan & Senaris J. Celsa 1999. In: Contribution to the herpetofauna of the Venezuelan Guayana. I: a data base. Scientia Guaianae, Caracas, No. 8 [1998], 269+ pp.; ISBN 980-6020-48-0