Геннадій Малянов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Малянов

Геннадій Малянов — детектив із циклу науково-фантастичних / технотрилерів канадського письменника Карла Шредера, дія яких відбувається у недалекому майбутньому.[1] Як правило, Малянов працює позаштатним інспектором з ядерної зброї, розслідуючи різні випадки загроз, пов'язаних з радіоактивними матеріалами.

Огляд[ред. | ред. код]

Малянов — «патологічно сором'язливий український інспектор із озброєнь та антиДжеймс Бонд»,[1] «ні лихий, ні сміливий, не вбивця, не маніпулятор і навіть особливо спритний».[2] У контексті технічного прогресу він не є ні оптимістом, ні апокаліпічним песимістом. Не дивлячись на зміни у сусрільстві та світі, Малянов наполегливо працює, щоб навести порядок, таким чином працюючи на світовий прогрес. Як сказав Шредер: «Розстріл радіоактивних верблюдів у пустелі Гобі[nb 1] є однією з цін, яку потрібно заплатити за наше промислове минуле, і хтось має її сплатити. Геннадій представляє ту сторону технологічного прогресу, яку ми в Науці так рідко визнаємо: він збирач сміття»[3] або своєрідний «світовий двірник»[2].

Геннадій Малянов — улюбленець письменника.[2] У 2019 році Шредер написав у Twitter, що сподівається зібрати всі історії Малянова в одній книзі.[4]

Оповідання[ред. | ред. код]

«Дракон з Прип'яті», 1999

Антологія Tesseracts 8, Tesseract Books, 1999.)ISBN 978-1-895836-61-5

Геннадій Малянов потрапляє в Чорнобильську зону відчуження, щоб розслідувати погрозу здирника прорвати укриття «саркофагу» та скинути радіоактивні відходи в річку Прип'ять . Крім того, в цьому районі ходять чутки про появу дракона .[5]

«Олександрівська дорога», 2005

Двигун відкликанняISBN 0889953236

Пошук Геннадія Малянова зниклого вкраденого урану приводить до двох викрадених радянських ядерних бомб[5], захованих під покинутими нафтовими вишками в Азербайджані. Номінація на премію «Аврора» за найкращий короткометражний роман у 2006 році[6].

«To Hie from Far Cilenia», 2008

МЕТАтрополіс: Світанок нецивілізації

Геннадій Малянов відстежує частину вкраденого плутонію для контрабанди та виявляє, що незаконні угоди здійснюються у віртуальних державах . Дія розгортається в недалекому майбутньому з передовими розробками у сфері віртуальної реальності та інформаційних мереж.[7]

«Деоданд», 2010

Спочатку опубліковано в METAtropolis: Cascadia

У повісті «Деоданд» — це штучний інтелект (ШІ), який представляє якусь систему природи: озеро, зграю вовків тощо. Таким чином, deodands намагаються оптимізувати інтереси систем, які вони представляють.[8] Геннадій Малянов стикається з ними під час тимчасового виступу після подій з історії Cilenia: компанія з робототехніки наймає його, щоб він з'ясував, чому їхній ШІ поводиться неправильно.

«Привид Лайки», 2010

Engineering Infinity, під редакцією Джонатана Страхана, грудень 2010 р.[9][10][11]

Пол Кінкейд у своєму огляді антологій «Найкраще за рік» 2012 року назвав його одним із найкращих оповідань у рецензованих збірках. Він вважає це відображенням зростаючого песимізму в науковій фантастиці: [Мальянов] «виявляє, що єдині люди, готові здійснити мрію про політ в інші світи, — це застарілі залишки колишнього Радянського Союзу».[12] Шредер не погоджується з судженням Кінкейда: у ширшому контексті оповідань дії Малянова не вичерпуються, а він лише намагається впливати на недоліки у суспілтстві.[3]

У назві згадується Лайка — радянська собака-космонавт.

«Хелдю», 2014

Reach for Infinity, під редакцією Джонатана Страхана, травень 2014 року.[13]

Ахілл Марсо будує в Сибіру сонячні висхідні вежі, які виробляють електроенергію, одночасно збираючи CO2 з повітря, таким чином нібито допомагаючи боротися з глобальним потеплінням, одночасно одержуючи прибуток. Однак Малянов помічає екологічну катастрофу в цьому районі. За допомогою союзника, який є сестрою Ахілла та інспектором зі зброї ООН, зловісний задум припиняється в насиченій гостросюжетною історії.[14]

Шредер описує «Хельдю» як «мій найпесимістичніший твір про Геннадія Малянова».[15]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Розстріл радіоактивних верблюдів у Китаї, а також перевірка туш північного оленя на рівень Бекерель у Норвегії згадуються в сюжеті „To Hie from Far Cilenia“.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б «Why Science Fiction Likes To Look 50 Years Into The Future», by Ria Misra, Gizmodo, June 11, 2014
  2. а б в «B55 Mini Interviews with Victoria Sandbrook, Robert J. Sawyer, Flourish Klink & Karl Schroeder» [Архівовано 2021-10-17 у Wayback Machine.], The Boskone Blog, January 6, 2018
  3. а б «Gennady Malianov», at Shroeder's blog
  4. A Feb. 1 2019 Karl Schroeder tweet
  5. а б The Engine of Recall by Karl Schroeder, a review by Ernest Lilley
  6. 2006 Aurora Awards. sfadb.com.
  7. «21st Century Science Fiction edited by David G. Hartwell and Patrick Nielsen Hayden (book review).»
  8. «YOUTUBE TALK ON DEODANDS», at Karl Schroeder blog
  9. Tilton, Lois (7 грудня 2010). Lois Tilton reviews Short Fiction, early December. Locus. Процитовано 6 січня 2015.
  10. Seel, Nigel (11 квітня 2011). Book Review: Engineering Infinity (ed) Jonathan Strahan. ScienceFiction.com. Процитовано 6 січня 2015.
  11. Waters, Robert E. (8 березня 2011). Engineering Infinity, edited by Jonathan Strahan. Tangent. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 6 січня 2015.
  12. «The Widening Gyre: 2012 Best of the Year Anthologies», by Paul Kincaid, Los Angeles Review of Books, September 3, 2012
  13. Alexander, Niall (12 червня 2014). Step into the Stars: Reach for Infinity, ed. Jonathan Strahan. Tor.com. Процитовано 13 грудня 2015.
  14. «Lois Tilton reviews Short Fiction, late June», Locus Magazine
  15. «Loosed Upon the World», at Shroeder's blog

Посилання[ред. | ред. код]