Костел Петра і Павла (Здолбунів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Петра і Павла
50°31′16″ пн. ш. 26°14′58″ сх. д. / 50.52126648299127964° пн. ш. 26.24949864120654297° сх. д. / 50.52126648299127964; 26.24949864120654297Координати: 50°31′16″ пн. ш. 26°14′58″ сх. д. / 50.52126648299127964° пн. ш. 26.24949864120654297° сх. д. / 50.52126648299127964; 26.24949864120654297
Тип споруди населений пункт
Розташування  УкраїнаЗдолбунів
Початок будівництва 1920
Належність Римо-католицтво
Стан пам'ятка архітектури місцевого значення України
Адреса м. Здолбунів, вул. Пушкіна 18
Костел Петра і Павла (Здолбунів). Карта розташування: Україна
Костел Петра і Павла (Здолбунів)
Костел Петра і Павла (Здолбунів) (Україна)
Мапа
CMNS: Костел Петра і Павла у Вікісховищі

Римо-католицький костел св. ап. Петра і Павла, побудований у 1908 році, є важливою культурно-історичною пам'яткою міста Здолбунів.

Упродовж часу свого існування костел зазнав перебудови, через декілька років після появи, а вже величну дзвіницю створили за тридцятому році життя будівлі, з метою перевищити тогочасну дерев'яну православну церкву. Згідно з стандартами, актуальними на той час, католицькі споруди будували вищими,аніж православні.

Переломним в історії костелу, є радянський період - зокрема 1960 рік, коли його зачинили, а натомість відкрили меблевий магазин, фукціювання якого датується до розпаду Радянського Союзу. До того ж, відомо, що на той час на місце дзвіниці помістили червону зірку, а в знак настання кожної нової години лунали електронні куранти. Щоправда це тривало не так довго, оскільки це заважало місцевим жителям. Костел у тогочасному вигляді за рахунок вказаних змін іменувався як "Здолбунівський Кремль".

Разом з тим, у 1992 році, після здобуття Україною незалежности, парафіянам все ж таки повернули їхній костел, і будівля зрештою відновила свою діяльність. З того часу була неодноразово проведена реконструкція пам'ятки. Існує також досить поширена легенда,наче під вежею костелу є вхід до підземних ходів. За розповіддю, один з них веде до церкви Успіння, другий же — до будівлі сучасної міської ради.

На сьогодні там проводять і заняття з вивчення польської мови.