Фредерік Бартольді

Фредерік Бартольді
Frédéric Auguste Bartholdi
Фредерік Бартольді в майстерні, фото.
При народженні	Frédéric Auguste Bartholdi
Народження	2 серпня 1834(1834-08-02) Кольмар
Смерть	4 жовтня 1904(1904-10-04) (70 років)
	Париж (туберкульоз)
Поховання	цвинтар Монпарнас
Національність	француз
Країна	Франція
Навчання	Національна школа красних мистецтв, Париж.
Діяльність	скульптор, художник
Напрямок	академізм
Роки творчості	1864—1903
Вчитель	Antoine Étexd і Jean-François Soitouxd
Твори	фонтани, міські монументи (Верцингеториксу, художнику Шонгауеру, генералу Раппу тощо)
У шлюбі з	Jeanne-Emile Baheuxd
Учасник	французько-прусська війна
Роботи в колекції	Національна галерея мистецтв, Смітсонівський музей американського мистецтва, Музей мистецтва Метрополітен, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Музей Ґренобляd, Музей д'Орсе, Musée de la Vie romantiqued, Карнавале, musée Bartholdid, Музей витончених мистецтв Парижаd і Музей Унтерлінден
Нагороди
Автограф
Фредерік Бартольді у Вікісховищі

Фредерік Бартольді (фр. Frédéric Auguste Bartholdi; 2 серпня 1834, Кольмар — 4 жовтня 1904, Париж) — французький скульптор XIX століття. Автор скульптури «Свободи» в гавані Нью-Йорка.

Феномен слави. Роден і Бартольді

Слава спокійного, пересічного скульптора академічного напрямку Бартольді при житті мала шалену силу. І він отримав усі значні замови на монументи в різних країнах світу. Хоча не відкривав а ні нових шляхів в мистецтві, а ні сказав нового слова ні в техніці, ні в образній побудові монументів. Роден зробить лише один монумент в далекому провінційному, нікому не відомому місті Кале. Монумент мало кому відомим мешканцям маленького міста уславить і митця, і місто, і породить низку схожих пам'ятників, бо був новим словом в скульптурі. Хоча не стояв в гавані мегаполісу і не дряпав очі мільйонам глядачів.

Біографія

Народився в місті Кольмар. Італійське прізвище Бартольді не дивина у Франції, куди перебралося багато італійців. Предки художника Сезанна — теж італійці, що оселилися у Франції, покинувши італійське місто Чозена.

Після смерті батька, родина оселилась в Парижі. Юнак навчався в Національній школі красних мистецтв, де опановував і архітектуру, і живопис. Художню кар'єру Фредерік почав архітектором у рідному місті Кольмар, де мати мала велику оселю. Першим скульптурним монументом Бартольді став пам'ятник генералу Раппу в тому ж Кольмарі.

Під час франко-пруської війни скульптор з італійським походженням Бартольді служив ад'ютантом у Гарібальді, національного героя Італії. Вимоги світового мореплавства спонукали побудову нових, штучних каналів (наприклад, Панамського). Другим став Суецький. Для окраси каналу Бартольді й створив алегоричну скульптуру «Свободи, що несе світло людству». Але арабський лідер Ісмаіл-паша відмовився від монумента неарабського за змістом і формою.

Багато років забрав допрацьований монумент «Свободи» і його побудова в Нью-йорку, що Франція подарувала тепер Сполученим Штатам. В 1882 р. скульптор отримав Орден Почесного легіону. 4 жовтня 1904 року Бартольді помер в Парижі від туберкульозу. Його могила на цвинтарі Монпарнас.

Морока зі статуєю Свободи

Скульптуру Свободи роботи Фредеріка Бартольді не бажали приймати не тільки у арабському Єгипті, а й в Сполучених Штатах. Навіть сама ідея монумента первісно не мала в країні популярності. Тому уряд США первісно відмовився фінансувати цей проєкт. Фігура почала іржавіти в Парижі.

В справу популяризації проєкту і самої скульптури втрутився володар газет Джозеф Пулітцер, німецькомовний емігрант із Австро-Угорщини. Він розгорнув тривалу кампанію критики уряду (хоча не бачив скульптуру, художні якості котрої були невисокі). Критикував також багатіїв-меценатів, що не давали на її монтаж грошей, критикував пересічних громадян — за байдужість до ідеї. Скандальна критика і наполегливість Пулітцера спрацювали. Фонд створення монументу Свободи почав отримувати грошові суми і згодом грошей вистачило на закінчення монтажу. Уряд пішов на урочистості з приводу закінчення робіт, аби не втрачати популярність у виборців. Скульптуру урочисто відкрив 28 жовтня 1886 року тодішній президент Сполучених Штатів Гровер Клівленд.

Перелік головних творів

Бельфорський лев.

• Монумент генералу Раппу, Кольмар, Франція.
• Чотири янголи, церква в місті Бостон, 1874 р.
• Статуя генерала Лафаєта, Нью-Йорк, 1876 р.
• Жіночі фігури для фонтану, місто Вашінгтон, 1878 р.
• Бельфорський лев, Бельфор, Франція, 1880 р.
• Художник Мартин Шонгауер, скульптура, Кольмар.
• Скульптура Дідро, площа Дідро, Париж, 1884 р.
• Фонтан Бартольді, місто Ліон, Франція, 1892 р.
• монумент «Подяка Швейцарії, що захищала Страсбург», місто Базель, Швейцарія, 1895 р.
• Кінний монумент Верцингеториксу, вождю франків, що програв війну римлянам, Клермон-Ферран, Франція, 1903 р.

Галерея скульптур

• 
  Генерал Жан Рапп, Кольмар.
• 
  Монумент Верцингеториксу, Клермон-Ферран.
• 
  Статуя художника Мартина Шонгауера, Кольмар.
• 
  Подяка Швейцарії, що захищала Страсбург, Базель.

Музей Ф.Бартольді в Кольмарі

До ХХІ століття збереглася багата оселя родини Бартольді, що належала матері скульптора в місті Кольмар. З 1922 року в приміщені утворено музей скульптора Бартольді.

Музей Бартольді, місто Кольмар.

Посилання

• Biography^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• The Bartholdi Fountain and Bartholdi Park — Washington, DC
• The Bartholdi museum (French language)