Parnopes grandior
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Самець Parnopes grandior | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
| Parnopes grandior (Pallas, 1771) | ||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||
|
Parnopes grandior (Pallas, 1771) — вид ос з родини Chrysididae.
Синоніми[ред. | ред. код]
- carnea (Fabricius) 1775;
- anomala (Block) 1799;
- episcopalis (Block) 1799;
- doursi (Siebel) (in Dours) 1874;
- caspicus Mocsary 1889, (grandior var.);
- fasciatus Mocsary 1889, (var.);
- intermedius Miiller 1909, (var.);
- iris Muller 1909, (var.);
- semiviolaceus Semenov 1912, (var.);
- charon Trautmann and Trautmann 1919, (var.);
- viridifulgens Miiller 1941, (var.);
- turkestanicus Semenov 1954, (ssp.);
- jemenensis Linsenmaier 1987, (ssp.).
Поширення[ред. | ред. код]
Західнопалеарктичний: від Європи та Північної Африки до Південно-Західної Азії [1][2][3].
Хазяї[ред. | ред. код]
Піщана оса Bembix rostrata (Linnaeus) (Crabronidae), у Південній Європі, можливо інші види роду Bembix Fabricius [2][3][4].
Література[ред. | ред. код]
- ↑ Linsenmaier W. Die Goldwespen Nordafrikas (Hymenoptera, Chrysididae) // Entomofauna. – 1999. – Supplement 10. Р. 1–281.
- ↑ а б Linsenmaier W. Revision der Familie Chrysididae. Zweiter Nachtrag // Mitt. Schweiz. Ent. Ges. – 1968. – 41. – S: 1–144.
- ↑ а б Paukkunen, Juho; Berg, Alexander; Soon, Villu; Ødegaard, Frode; Rosa, Paolo. An illustrated key to the cuckoo wasps (Hymenoptera, Chrysididae) of the Nordic and Baltic countries, with description of a new species. ZooKeys (англ.). Т. 548. с. 1—116. doi:10.3897/zookeys.548.6164. ISSN 1313-2970. PMC 4714362. PMID 26798322. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Kunz P.X. Die Goldwespen (Chrysididae) Baden-Wurttenbergs. Taxonomie, Bestimmung, Verbreitung, Kartierung und Ökologie // Beih. Veroff. Naturschutz Landschaftspflege Bad.-Württ. – 1994. – 77. – S. 1–138.