Живокіст серцеподібний
| Живокіст серцелистий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Шорстколистоцвіті (Boraginales) |
| Родина: | Шорстколисті (Boraginaceae) |
| Рід: | Живокіст (Symphytum) |
| Вид: | Живокіст серцелистий (S. cordatum)
|
| Біноміальна назва | |
| Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd., 1799
| |
Живокіст серцелистий[1] (Symphytum cordatum) — багаторічна рослина родини шорстколистих, субендемік Карпат.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічник заввишки 20-40 см, має товсте горизонтальне кореневище із запасальною функцією. Стебла звичайно майже голі. Прикореневе листя глибокосерцеподібне, на тонких, довгих і пухнастих черешках. Листя стебел знизу серцеподібне і черешкове, зверху — яйцеподібне або видовжене, сидяче. Квітки правильні, п'ятичленні. Чашечка розділена майже до основи на вузьколанцетні дольки. Віночок жовтувато-білий, не більш ніж у 2 рази довший за чашечку, з коротким відгибом. Плід — напівзігнутий яйцеподібний горішок.
Поширення та екологія[ред. | ред. код]
.JPG){kind=link}
Вид поширений здебільшого в Карпатах, на території України, Польщі, Румунії, Угорщині, Чехії та Словаччині. В Україні зустрічається в різноманітних біотопах, частина з яких розташована на значній відстані від Карпат (Хмельницька, Тернопільська, Житомирська області[2]). Проте якщо у горах живокіст серцелистий поширений майже повсюдно, то на суміжних рівнинних територіях він утворює невеликі ізольовані популяції. Верхня межа поширення виду на Чорногорі становить 1800 м н.р.м. В Українських Карпатах живокіст серцеподібний зустрічається в угрупованнях букових та смерекових лісів, зеленовільхового криволісся, у високогір'ї іноді трапляється в субальпійських лучних і високотравних ценозах, угрупованнях гірської сосни. У нижчих гірських положеннях і на рівнині зростає у букових, грабових, вільхових лісах. Приурочений до глинистих чи суглинистих, рідше — супіщаних ґрунтів.
Вегетація[ред. | ред. код]
За класифікацією І. Борисової живокіст серцелистий належить до коротковегетуючих весняно-ранньолітньозелених рослин. На рівнині рослина квітує у квітні-травні, в горах — у травні-липні. Вегетаційний період в середньому триває: на верхній межі поширення — 1,5 місяці, у криволіссі — 2, у лісовій зоні Карпат та на рівнині — 2,5. Особливістю цього виду є здатність популяцій до самопідтримання майже виключно вегетативним шляхом. Вегетативне розмноження має вигляд неспеціалізованого поділу кореневища, що іноді обумовлено механічними пошкодженнями.
Використання та охорона[ред. | ред. код]
Можливе використання у фармакогнозії та озелененні. Вид внесений до Червоного списку Словаччини.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Живокіст серцеподібний фігурує у творі відомого українського письменника Юрія Андруховича[3].
|
І найголовніше — ті живокостові серцевидні темно-зелені зарості над потоком, які все-таки трапилися нам останнього дня, ціле живокостове живе ложе. | 
|
— Ю. Андрухович «Живокіст серцевидний». | ||
В есе мова йдеться про закарпатське село Брустури, яке за радянських часів перейменували у Лопухово. За словами Андруховича, «румунською мовою brustur — це Symphytum cordatum, себто живокіст серцевидний… Це аж ніяк не те саме, що brusture — Arctium lappa L., себто лопух великий…»[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Symphytum cordatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Живокіст серцевидний / Ю. Андрухович // Критика. — 2006. — № 4. — С. 33-34.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 31 січня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Василишина (Кобив) В. Н. Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd. в Украинских Карпатах / В. Н. Василишина // Тр. междунар. конф. по фитоценологии и систематике высших растений, посвящённой 100-летию со дня рождения А. А. Уранова. — М., 2001. — С. 37-38.
- Василишина (Кобів) В. М. Онтогенез особин та вікова структура популяцій Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd. (Boraginaceae) в Українських Карпатах / В. М. Василишина // Наук. вісн. Укр. держ. лісотехн. ун-ту. — 1999. — Вип. 9.9. — С. 219—222.
- Кобів В. М. Еколого-ценотичні умови оселищ Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd. / В. М. Кобів // Наукові основи збереження біотичної різноманітності: VIII наук. конф. молодих учених: матеріали. — Львів, 2007. — С. 50-51.
- Кобів В. М. Популяційна організація Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd. в Українських Карпатах і на суміжних рівнинних територіях: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. біол. наук : 28.10.2009 / Кобів В. М.; Інституті екології Карпат НАН України.
- Кобів В. Поширення Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd. в українській частині ареалу // Історичні і сучасні аспекти вивчення біоти Карпат. Матеріали наукової конференції присвяченої 60-річчю Високогірного біологічного стаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів–Кваси, 27–30 липня 2015 р.). — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. — 92 с.
- Лесные травянистые растения. Биология и охрана: Справочник/ Алексеев Ю. Е., Вахрамеева М. Г., Денисова Л. В., Никитина С. В. — М.: Агропромиздат, 1988—223 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Symphytum cordatum в он-лайн определителе «Плантариум» [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Фотовизначник рослин Українських Карпат [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
|