Clyomys bishopi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Clyomys bishopi
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Щетинцеві (Echimyidae)
Підродина: Euryzygomatomyinae
Рід: Clyomys
Вид:
C. bishopi
Біноміальна назва
Clyomys bishopi
Ávila-Pires & Wutke, 1981

Clyomys bishopi (рийний щетинець Бішопа[1]) — вид гризунів родини щетинцевих, що зустрічається на півдні штату Сан-Паулу, Бразилія.

Етимологія[ред. | ред. код]

Вид названий на честь доктора Яна Р. Бішопа, асистента хранителя зоології в Британському музеї природної історії. Очолив амазонську експедицію лікарні Гая в 1964 році, а в 1966 році він був викладачем зоології в університеті Лестера. У 1967–1969 роках очолював спільну експедицію Лондонського королівського товариства й Королівського географічного товариства до Бразилії. Автор публікацій An Annotated List of Caviomorph Rodents Collected in Northeastern Mato Grosso Brazil 1974 та Preliminary List of Mammals of the Xavantina/Cachimbo Expedition (Central Brazil) 1970.

Морфологія[ред. | ред. код]

Довжина голови й тіла: 206.4 мм, хвіст: 77 мм, довжина задніх лап: 33.5 мм, вух: 20.2 мм. Спина жовтувато-коричневого кольору.

Поведінка[ред. | ред. код]

Травоїдний, спеціалізується на харчуванні однодольними рослинами, і є найбільш спеціалізованим щодо вимог до видів харчування та вимог до місця проживання серед гризунів, що проживають в Серрадо. Займає перехідну зону між напів-листяними тропічними лісами й Серрадо.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

Джерела[ред. | ред. код]

  • вебсайт МСОП
  • Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The Eponym Dictionary of Mammals, — JHU Press, 2009, p. 43
  • John Frederick Eisenberg, Kent Hubbard Redford Mammals of the Neotropics: The central neotropics: Ecuador, Peru, Bolivia, Brazil — University of Chicago Press, 1999, p. 479