Сварник Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Сварник
Микола Іванович Сварник
Народився 23 лютого 1957(1957-02-23) (67 років)
Луцьк, Українська РСР, СРСР[1]
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність фотограф, вікіпедист, педагог, громадський діяч, науковець, журналіст
Alma mater Львівський лісотехнічний інститут
Науковий ступінь кандидат біологічних наук[2] (1989)
Знання мов англійська, польська, німецька і українська
Заклад Інститут екології Карпат НАН України, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Національний університет «Львівська політехніка» і Новий шлях (газета)
Партія Політична партія «Наша Україна» і Реформи і порядок
Батько Сварник Іван Іванович
Брати, сестри Сварник Іван Іванович і Сварник Галина Іванівна
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня

Микола Іванович Сварник (нар. 23 лютого 1957, м. Луцьк, Волинська область) — український фотограф, вікіпедист, громадський діяч. Кандидат біологічних наук (1989)[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Барельєфний портрет Івана Сварника на стіні школи с. Лисогірки та його діти Іван, Галина та Микола Сварники

Микола Сварник народився 23 лютого 1957 року в місті Луцьку в родині учителів[4].

Закінчив Львівську середню школу № 28 (1974), Львівський лісотехнічний інститут (1979). Працював інженером, молодшим науковим працівником Інституту екології Карпат НАН України (1979—1994), викладачем кафедри фізичної реабілітації Львівського державного інституту фізичної культури (1996—2000), викладачем медичної і соціальної реабілітації у Львівському медичному коледжі (1998—2000); викладачем (2000—2002), доцентом (2002—2013) кафедри соціології і соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка»[4][3].

Нині мешкає у Торонто (Канада), де після виходу на пенсію став фріланс-фотографом в українській громаді. Займається волонтерством та редагуванням Вікіпедії[5].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Новосформована Наглядова Рада БУ Навчально-реабілітаційного центру «Джерело» у Львові, червень 2013 р.

Був головою товариства «Надія» (1992—1996), співзасновником Навчально-реабілітаційного центру «Джерело» (від 1994), членом Колегії управління освіти міста Львова (2000—2005) та правління Фонду «Крок за кроком» (1999—2012); головою Ради Коаліції захисту інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю (2004—2013); член-кореспондент НТШ Канади (2018); членом управи Суспільної Служби Українців Канади, відділ Торонто (2014—2019)[3].

Як член партії «Наша Україна» балотувався до Верховної Ради України на виборах 1998 року під № 108 у списку партії «Реформи і порядок»[6]. Був членом партії «Реформи і порядок»[7].

Депутат Львівської міської ради (2006—2010) від фракції Блоку Юлії Тимошенко[8]. Член постійної депутатської комісії медицини, освіти, науки та соціального захисту[4].

Брав участь:

  • у роботі першого видання газети «Поступ»;
  • у робочих групах Верховної Ради України щодо законопроєктів з питань інвалідності та освіти.

Член журі й оргкомітетів фотоконкурсів «Вікі любить Землю» та «Вікі любить пам’ятки» (2016, 2018[5])[9].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор, співавтор близько 80 наукових та науково-популярних праць, 10 посібників, збірників та методичних вказівок[3].

Окремі публікації:

  • Доступність до об'єктів житлового та громадського призначення для людей з особливими потребами (2004, співавтор)[3];
  • Активний відпочинок та туризм для неповносправних (2005, співавтор)[3];
  • Реабілітаційний супровід навчання неповносправних дітей (2008, співавтор)[3];
  • Сільський відпочинок для неповносправних (2011, співавтор)[3].

Сфера наукових інтересів — популяційна екологія природних та антропогенно змінених екосистем високогір’я Українських Карпат (структура і динаміка) питання реабілітації, інклюзивної освіти, правозахисту, методичного і організаційного забезпечення соціальних послуг для дітей і дорослих з інвалідністю; робота з батьками дітей з особливими потребами; методика навчання в фізичній реабілітації та соціальній роботі; мотивація волонтерів у громадському секторі[3].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • орден «За заслуги» III ступеня (1 грудня 2006) — за активну життєву позицію, вагомий особистий внесок у вирішення питань соціального захисту та реабілітації інвалідів, багаторічну сумлінну працю, — нагороджений[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://old.lvivrada.gov.ua/5-sklykannya/118-2009-08-28-09-01-39
  2. https://sites.google.com/view/anniversaryldufk2021/%D1%81#h.5xcfjrfi4q3m
  3. а б в г д е ж и к Сварник Микола Іванович. Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського у персоналіях (1946–2021 рр.).
  4. а б в Сварник Микола Іванович (БЮТ). Львівська міська рада.
  5. а б Журі [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Вікі любить пам'ятки
  6. cvk.gov.ua
  7. old.lvivrada.gov.ua. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2021.
  8. Склад депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко у Львівській міській раді
  9. Вікіпедист Микола Сварник про еволюцію свого захоплення птахами [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Вікімедіа Україна, 1 серпня 2020 р.
  10. Указ Президента України від 1 грудня 2006 року № 1016/2006 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня інвалідів»

Посилання[ред. | ред. код]