Пло́ща Свято́го Петра́, або П'я́цца Сан П'є́тро (італ.Piazza San Pietro) — грандіозна площа у вигляді двох симетричних півкругів, розбита перед базилікою Св. Петра в Римі за проєктом Берніні в 1656–1667. Тут збираються натовпи віруючих, щоб слухати виступи понтифіка.
Площу обрамляє спроєктована Берніні напівкругла колонада Тосканського ордера. Посередині — єгипетський обеліск, привезений в Рим ще імператором Калігулою. У 1585 за папи Сікста V поставлений архітектором Доменіко Фонтана на теперішнє місце. Це єдиний обеліск у місті, який простояв в незмінному вигляді аж до Відродження. Середньовічні римляни вважали, що в металевій кулі на вершині обеліска зберігається прах Юлія Цезаря. Від обеліска по бруківці розходяться промені з травертина, влаштовані так, щоб обеліск виконував роль гномона.